Rewilding Ukraine за підтримки Open Rivers Programme розпочинає новий етап роботи, спрямований на відновлення вільної течії річки Когильник та покращення стану її річкової екосистеми.
Раніше команда вже усувала штучні перешкоди у гирлах Когильника, Кагачки та Сарати на півдні України. Тепер ми переходимо до системної оцінки гідротехнічних споруд у всьому українському басейні Когильника — зокрема застарілих, аварійних та безгосподарних дамб, гребель і шлюзів.
Багато з цих споруд негативно впливають на стан річки: переривають її вільну течію, погіршують якість води, сприяють заболочуванню та надмірному заростанню водотоків, збільшують втрати води через випаровування. Окремі аварійні споруди також можуть створювати потенційну загрозу затоплення населених пунктів і сільськогосподарських угідь у разі руйнування або прориву.
Когильник: річка, що поєднує степ і Чорне море
Когильник (Cogâlnic) — степова річка завдовжки 243 км, що протікає територією Молдови та України. Її 120-кілометрова українська ділянка проходить через посушливі степові ландшафти Одеської області та впадає до лиману Сасик у межах Дунайського біосферного заповідника.
У минулому звивисте русло Когильника, оточене степами, заплавними луками, очеретяними заростями та прирічковими вербовими насадженнями, формувало характерний для півдня України природний ландшафт із високим рівнем біорізноманіття.
Сьогодні річка зазнає значного антропогенного впливу через розорювання долини та прибережних захисних смуг, скорочення площ прирічкової деревної рослинності, спрямлення русла та спорудження численних гідротехнічних об’єктів. Водночас Когильник зберігає значний потенціал для екологічного відновлення.
Разом із притоками Чагою, Сакою, Чилігідером, Джаларом, Кагачем, Бахмуткою та Фрумушикою річка утворює важливий екологічний коридор, що поєднує внутрішні степові оселища з узбережжям Чорного моря та трьома територіями Смарагдової мережі.
Меандри річки, вологі луки, очеретяні зарості та прибережні оселища є середовищем існування численних представників понто-каспійської водної фауни, зокрема понто-каспійських бичків (Caspiosoma caspium та Benthophiloides brauneri), річкового довгопалого рака (Pontastacus leptodactylus), а також рідкісних земноводних і ссавців — кумки червоночеревої (Bombina bombina), болотяної черепахи, видри річкової та європейської норки. Річка також має важливе значення для багатьох видів водоплавних птахів.
В українській частині басейну відомо про понад 50 існуючих або потенційних річкових перешкод. Значна частина цих споруд перебуває в незадовільному технічному стані, має серйозні пошкодження або була встановлена без належних дозвільних документів.
Контекст та можливості
Протягом десятиліть спрямлення річки в інтересах сільського господарства, осушення та регулювання стоку призвели до фрагментації Когильника. Застарілі шлюзи, земляні дамби та невеликі греблі обмежують переміщення риб, змінюють природний водний режим, сприяють надмірному заростанню очеретом, а також збільшують випаровування та мінералізацію води.
Ці проблеми посилюються через кліматичні зміни, зокрема підвищення температури та зростання посушливості в регіоні.
Відновлення Когильника відповідає пріоритетам Плану управління річковим басейном річок Причорномор’я на 2025–2030 роки.
Попередні заходи вже продемонстрували потенціал такого підходу. У 2019 році в гирлі Когильника було демонтовано чотири перешкоди в межах ширшого природоохоронного заходу, під час якого на річках Когильник, Кагач та Сарата було розчищено або частково демонтовано десять перешкод і дамб.
У 2021 році моніторинг зафіксував 150 гектарів обводнених природних оселищ — на 22,5% більше, ніж у 2020 році, — а також ознаки відновлення нересту риб та вологих луків.
Новий проєкт має поширити цей досвід на весь український басейн Когильника та визначити ділянки й заходи, найбільш перспективні для подальшого відновлення річки.
Що плануємо зробити?
Завдяки Open Rivers Programme команда Rewilding Ukraine проведе комплексне обстеження 120 км української ділянки Когильника та його основних приток — загалом понад 324 км русел.
Під час польових досліджень команда:
- визначить ключові перешкоди для вільної течії річки;
- проведе інвентаризацію та оцінку стану гідротехнічних споруд;
- визначить пріоритетні ділянки для відновлення;
- оцінить потенційний природоохоронний ефект від усунення окремих перешкод;
- створить ГІС-базу річкових перешкод.
На основі результатів буде розроблено План ліквідації зайвих перешкод та відновлення річки Когильник. Він визначить пріоритетні ділянки та практичні кроки для подальшого відновлення річкових екосистем, зокрема на ділянці близько 20 км русла у пригирловій частині.
Одним із очікуваних результатів проєкту стане підготовка щонайменше одного інвестиційно готового проєкту з усунення перешкод для вільної течії та відновлення річки Когильник.
Відновлення річки потребує партнерства
Відновлення Когильника — довгострокове завдання, успіх якого залежить від співпраці всіх зацікавлених сторін. Rewilding Ukraine розраховує на активне партнерство з Басейновим управлінням водних ресурсів річок Причорномор’я та Нижнього Дунаю, Басейновою радою річок Причорномор’я, Департаментом екології та природних ресурсів Одеської ОВА, місцевими громадами та іншими зацікавленими партнерами.
Оскільки Когильник є транскордонною річкою, його відновлення неможливе лише зусиллями України. Ефективне оздоровлення водотоку потребує скоординованих дій по обидва боки кордону.
Саме тому в межах проєкту заплановано робочі зустрічі та консультації з представниками водогосподарських і природоохоронних установ Республіки Молдова.
Від Когильника — до відновлення інших річок
Проєкт має не лише допомогти визначити конкретні можливості для відновлення Когильника, а й створити практичний досвід, який можна буде застосувати на інших малих і середніх річках України, Молдови та Румунії.
Результати роботи, зокрема підходи до оцінки перешкод, визначення пріоритетних ділянок та підготовки заходів з відновлення, можуть стати основою для подальших природоохоронних проєктів у басейнах річок, які зазнають негативного впливу посух, зарегулювання стоку та деградації річкових екосистем.
Вільна течія — одна з ключових умов здорової річкової екосистеми. Повернення природної динаміки Когильнику може стати важливим кроком до відновлення річки та пов’язаних із нею степових і водно-болотних екосистем півдня України.
