Природа не визнає кордонів або історія одного пугача

20 Листопада, 2020

В липні 2020 року в українській частині дельти Дунаю на території Дунайського біосферного заповідника були випущені на волю три молодих пугача, які народилися на початку року в Одеському зоопарку. Це був другий етап програми із повернення (реінтродукції) пугача в дельту Дунаю, що реалізується Rewilding Ukraine спільно з партнерами. Двоє птахів були помічені GPS-передавачами, що дозволило відстежувати їх пересування.

В липні 2020 року в українській частині дельти Дунаю на території Дунайського біосферного заповідника були випущені на волю три молодих пугача, які народилися на початку року в Одеському зоопарку. Один із птахів, помічений GPS-передавачем, і є героєм нашої історії.

«З того часу вся команда із затамуванням подиху слідкує за пересуванням пугачів в регіоні. Нажаль, один із передавачів вийшов з ладу практично відразу після випуску птахів на волю, тому ми достовірно знаємо тільки про долю одного з птахів, передавач якого справний і продовжує надавати інформацію про розташування нашого підопічного», – коментує Михайло Нестеренко, виконавчий директор Rewilding Ukraine.

Згідно даних передавача ці 4 місяці пугач не сидів на місці, пересуваючись на доволі значні відстані від місця випуску в зоні суворої охорони Дунайського біосферного заповідника (ДБЗ). Спочатку він тримався вдовж узбережжя моря, потім полетів на розвідку на захід, обстеживши околиці м. Вилкове. Після цього попрямував більш ніж на 60 км на північ Одещини і деякий час тримався в лісосмугах біля озера Китай, де його вдалося сфотографувати орнітологу заповідника Максиму Яковлєву.

Молодого пугача вдалося сфотографувати орнітологу заповідника Максиму Яковлєву біля м. Кілія.

«В цей час ми занепокоїлися, адже пугач міг залишити дельту Дунаю, яка мала б стати його новою домівкою, і оселитися на інших територіях. Тоді мета програми повернення не була б виконана. Крім того, за межами дельти, яка охороняється заповідником, птах наражається на небезпеку потрапити під приціл браконьєрів. Але, на щастя, молодий пугач «згадав» про свою місію і через деякий час повернувся в дельту», – розповідає Олександр Волошкевич, директор ДБЗ.

До того ж, природа не визнає кордонів держав, тому пугач, перетнувши Дунай, перелетів у румунську частину дельти, яка теж знаходиться під охороною в межах Біосферного заповідника «Дельта Дунаю». Зараз він вже деякий час тримається поблизу рибацького поселення Міля 23.

Згідно даних передавача ці 4 місяці пугач не сидів на місці, пересуваючись на доволі значні відстані від місця випуску в зоні суворої охорони Дунайського біосферного заповідника (ДБЗ).

Програма повернення пугача в дельту Дунаю

Програма повернення пугача в дельту Дунаю є багаторічним зусиллям, спрямованим на створення життєздатної популяції пугачів у регіоні. Вона розпочалася в 2019 році із випуском в дельті першого «пілотного» птаха, який теж народився в Одеському зоопарку. Він не був помічений GPS-передавачем, але навесні наступного року інспектор охорони ДБЗ Дмитро Бурков знайшов неподалік від точки випуску птаха на острові Кубану, у місці зимівлі пугача, велику купу погадок – неперетравлених решток їжі, які хижі види птахів залишають у процесі життєдіяльності.

Програма повернення пугача в дельту Дунаю є багаторічним зусиллям, спрямованим на створення життєздатної популяції пугачів у регіоні. Вона розпочалася в 2019 році із випуском в дельті першого «пілотного» птаха, та продовжилася в 2020 вже з трьома молодими пугачами.

«За розміром, формою та складом знайдені погадки могли належати тільки пугачу. Останній раз, до початку програми повернення, пугачів відмічали в дельті більше 10 років тому. Тож, напевне, знайдені погадки належать саме птаху, який був випущений нами минулого року. Він успішно перезимував і виконує свої екологічні функції: проаналізувавши рештки його їжі ми побачили, що птах харчується переважно щурами. Якщо ми знаємо про успішну долю цих двох птахів, то з великою ймовірністю можна стверджувати, що і для інших двох пугачів, на яких немає діючих трекерів, адаптація пройшла успішно», – ділиться думками Максим Яковлєв, орнітолог ДБЗ.

Популяція щурів у зовнішній частині дельти за останні роки збільшилися настільки, що почала загрожувати гніздуванню наземногніздуючим птахам, адже щури розорюють пташині кладки, поїдаючи яйця. Повернення пугачів в регіон дає надію стримати безконтрольне розмноження щурів, адже у будь якій природній системі мають бути наявними всі ланки харчового ланцюга, в тому числі й великі хижаки, яким і є пугач. Крім того, пугачі є дуже привабливими птахами з точки зору екологічного туризму, адже почути, а тим паче побачити найбільшу сову Європи в природі щастить не кожному.

Залишки яєць крячків, біля кубла щурів на Косі Нова Земля.
Picasa

Цей величний птах, що є героєм багатьох народних легенд та казок, був колись звичайним для багатьох регіонів нашої країни, але згодом через негативну людську діяльність (погіршення кормової бази та реалізацію кампанії СРСР із винищення хижих птахів) майже повністю зник в регіоні. В планах програми повернення пугача в дельту – випуск ще біля 16 молодих птахів протягом наступних 3-х років. Успіхи перших двох років дозволяють сподіватися, що вся програма буде успішною, і пугачі, як і кілька десятиліть тому, знову оселяться в дельті Дунаю.

  • This field is for validation purposes and should be left unchanged.