Два з половиною роки тому на річках Когильник, Кагач та Сарата у верхів’ї Сасику були знесені 10 застарілих гребель і пересипів, побудованих ще за радянських часів. Моніторинг природної системи, який проводиться разом з Дунайським біосферним заповідником після відновлення водотоку, показує, що природа поступово повертається до життя.
Орнітолог Максим Яковлєв відвідує верхів’я Сасика, що є водно-болотними угіддями міжнародного значення, кілька років поспіль та проводить обліки птахів в гніздовий період. Цього року через обмеження, спричинені війною в Україні, науковець зміг обстежити тільки частину території. Птахи були обрані об’єктом моніторингу, тому що вони швидко реагують на зміни у природі, за ними досить легко спостерігати, а також вони опосередковано відображають чисельність й інших груп тварин, якими вони харчуються.
Після усунення перешкод на річках, на раніше сухі ділянки зайшла вода, відновивши мілководні луки. Зараз тут нагулюється малеча риб, зустрічаються численні комахи, що приваблює навколоводних птахів. Загалом за два роки на більшості ділянок, які було відновлено, збільшилося видове різноманіття та чисельність птахів, що харчуються та гніздяться. Серед них можна відмітити чепуру велику, гуску сіру, лебедя-шипуна, лиску та інших, які побудували гнізда та вивели пташенят на тих ділянках, де вони вже багато років не зустрічалися на гніздуванні.
«Найбільш приємно було вперше відмітити гніздування чепури великої в заростях очерету безпосередньо на руслі річки Когильник. Колонія розташувалася саме біля мілководних ділянок, які утворилися після знесення насипу. Окрім того, деякі види птахів, серед яких червонокнижні кулик-довгоніг та чоботар, на гніздуванні в дельтовій частині річки Сарата взагалі зустрічаються вперше за весь період спостережень. Це також свідчить про створення умов, придатних для їх гніздування та харчування», – ділиться спостереженнями Максим Яковлєв.
Отримавши шанс, природа швидко повертається до життя та розквітає після довгого періоду занепаду. До того ж зараз, під час війни, менше людей відвідують ці території та турбують диких мешканців, що також сприяє розмноженню птахів та інших тварин.
«Птахи, які є дуже чутливими до змін в екосистемі, це добре демонструють. Вони з’являються там, де їм добре. Але в той же час, ця межа є досить крихкою, наразі про стабільність не може йти мови, адже річки ще залишаються в полоні дамб вище за течією та мають цілу купу екологічних проблем, попереду ще дуже багато роботи з відновлення чи збереження цих цінних територій», – додає Максим.
Відновлення річок та знесення застарілої інфраструктури набирає обертів по всієї Європі. Цього року був створений окремий фонд «Вільні Річки» для підтримки руху з відновлення річок в Європі. Також, нова Зелена політика ЄС обіцяє відновити 25 000 км європейських річок.
«Радісно, що в Україні також втілюються такі проекти. Є розуміння їх важливості, приклади відновлення річок з’являються в різних куточках нашої країні. Цей проект є одним із перших, та ще й реалізований він завдяки краудфандингу, тобто за рахунок коштів, зібраних від приватних осіб. Тому нам особливо приємно бачити відновлення природи та збільшення кількості птахів й інших тварин. Крім того, відновлені луки активно використовуються та надають користь місцевій громаді», – коментує Михайло Нестеренко, виконавчий директор Rewilding Ukraine.