Близько тисячі років тому з Європи почали зникати великі дикі травоїдні тварини. Полювання, браконьєрство та втрата оселищ призвели до різкого зменшення їх кількості. Разом з тим їхній спосіб життя перестав впливати на навколишнє середовище. До важливих особливостей поведінки великих травоїдів можна віднести випасання та його вплив на рослинність, валяння на землі, пошук коріння та копання. Останній процес особливо притаманний диким бикам, які в період гону копали ями, щоб вразити суперників і корів. Як виявляється зараз, ці ями давали шанс на життя рослинам-піонерам і багатьом видам комах.
Повернення бичачих ям
Бичачі ями зникли майже тисячоліття тому. Просто через те, що у биків на господарствах немає конкурентів. Тепер ці ями повертаються в природу. 35 років тому в природних зонах Сліккен ван Флаккі та Імбос у Нідерландах були випущені стада великої рогатої худоби. З того часу цілорічний випас диких коней та великої рогатої худоби став звичайною практикою на природних територіях. У сезон гону бики знову демонструють свою типову поведінку – риють ями. У 2018 році організація ARK Nature разом з Університетом Вагенінгена та Hogeschool van Hall Larenstein розпочали дослідження впливу бичачих ям на рослини і комах, що гніздяться у ґрунті, у заплаві річки Вааль поблизу Неймегена.
Суперництво в сезон гону
На початку весни вільні дорослі бики тимчасово припиняють усамітнюватися і починають шукати корів. Найсильніший і найбільший бик може покрити найкращу корову. Щоб визначити, хто кращий, дорослі бики змагаються. Класичним змаганням суперників є пряме протистояння чи бійка, але це дуже ризиковано. Навіть вигравши бій, бик може бути серйозно поранений гострими рогами свого суперника. Тому бики віддають перевагу демонстрації своєї сили на відстані.
Наприклад, вони можуть мукати. Чим нижче і гучніше мукання, тим більше у його автора тестостерону й сили. Також бики можуть стояти один біля одного, головою біля хвоста суперника. Це теж різновид бою. Бики перевіряють один одного – той, хто пішов першим, визнав перевагу іншого.
Поміряємося ямами
Ще один спосіб показати силу — шкребти землю. Бик підкидає передньою ногою пісок і пил, які покривають його зверху. Це виглядає дійсно вражаюче. Бик може рити схил і повертатися до своєї старої ями час від часу. Тож із часом яма стає глибшою і урешті-решт утворює зі сторони схилу c-подібний котлован зі стінкою висотою 70 сантиметрів. Бик не тільки риє, а й посипає піском своє хутро, тренує м’язи шиї та випробовує свої роги на стінках ями.
Ці вправи тривають близько двох-трьох хвилин і зазвичай повторюються раз на два-три дні. Бики продовжують рити ями у вересні, а іноді навіть в жовтні. Якщо стає занадто спекотно, бики можуть перерватися на кілька тижнів, повертаючись до своїх справ із першим дощем. Ерозія ям іноді може розвиватися зі швидкістю до двох метрів на рік, але зазвичай вона не перевищує 20-30 сантиметрів у центрі стінки ями.
Бенефіціари
Бик випорожнює шлунок щоразу, коли починає шкребти в ямі, в результаті чого місцевий ґрунт стає дуже родючим. У його шлунок потрапляють насіння рослин, які легко проростають у посліді, змішаному з піском. Інші насінини під час риття ям висипаються з шерсті бика і потрапляють до відкритого ґрунту, де вони також можуть прорости. Особливо виграють від цього рослини-піонери. Серед них часто зустрічаються пижмо звичайне, польова ромашка непахуча, крупка весняна, гірчиця чорна та лопух великий. А також більш специфічні види: собаче мило, мишачий хвіст, мласкавець кілястий і вероніка лежача.
Особливо взимку у пошуках коріння дикі коні видовбують ґрунт по краях ями. У стінках ями різні види тварин можуть копати свої нори. Наприклад, це чудова можливість для ссавців, оскільки їм не потрібно спочатку рити до відкритого ґрунту. Зазвичай тут зустрічаються мишачі, кролячі та лисячі нори, причому нори останніх іноді навіть використовують галагази. На заході Нідерландів була помічена бджолоїдка, що успішно розмножувалася в такій ямі. У гніздах комах, зроблених у стінах різних бибачих ям, був знайдений у сплячці (з жовтня по березень) дуже рідкісний великий павук-вовк Arctosa cinerea.
Комахи бичачих ям
Коники, всілякі мухи, метелики та бабки прямують в ями, щоб зігрітися, адже зазвичай яма майже на 5 градусів тепліше, ніж навколишнє середовище. Яма також є місцем полювання для бабок, ктирів, жуків скакунів, павуків та дорожніх ос. У деяких ямах у величезній кількості ночують самці бджолиного вовка, їх кількість може сягати 2000 особин.
Збирати глину для своїх гнізд сюди прилітають оси евмени та бджоли осмії. Оси евмени взагалі повністю будують свої гнізда з цього матеріалу. Інші, такі як оси Symmorphus чи Tripoxylon, за допомогою глини розділяють порожні стебла мертвих рослин, щоб створити відсіки для розмноження. Бджола Chelostoma florisomne набирає глину, щоб зробити кришки для своїх гнізд в тунелях деревних жуків у мертвій деревині.
Стіна ями – чудове місце для збору глини, оскільки комахи у разі небезпеки можуть легко втекти зі своїм нелегким вантажем.
Найбільш цікавими відвідувачами ям є бджоли та оси, що будують свої гнізда у ґрунті. В шести ямах виявлено 66 видів таких комах, з яких 55 видів розмножуються там. Їх личинкам часто потрібен цілий рік під землею, щоб перетворитися на дорослих особин. Але якщо бики регулярно повертаються, як личинки виживають? Щоб вирішити цю проблему, більшість комах, що гніздяться на землі, риють тунелі завдовжки близько півметра, а іноді й до одного метра. І все-таки найпоширеніша оса в ямах, Cerceris rybyensis, риє ямки глибиною лише 15 сантиметрів. Мабуть, вона покладається на вдачу.
Ризикована справа
Бджоли та оси страждають від паразитів, таких як бренівкові мухи, мухи Sarcophaga, бджоли Nomada та Sphecodes. Але у бджіл і ос є чудові стратегії, щоб уникнути цих паразитів. До них відноситься й вибір бичачої ями, хоча це й досить ризикована справа. Коли бик треться об стінку ями, він зачиняє входи до всіх гнізд комах, у тому числі й до тих, у яких всередині є потомство, роблячи їх непомітними.
На ділянках, де в ґрунті є глина, бики роблять ями з особливо крутими стінками. На піщаних ділянках стінки ями менш круті і, здається, менш привабливі для комах. Потрібне подальше дослідження цього явища, але зрозуміло, що в заплавах ями досить багаті на біорізноманіття.
Стимулювання природних процесів
ARK Nature стимулює природні процеси, такі як ерозія та седиментація, припливи та відливи, випас і хижацтво. Це первісні сили, які підтримували гру природи протягом мільйонів років. В результаті гравці розробили стратегії виживання, які зробили їх такими, якими вони є. Таким процесом є розвиток бичачих ям. Цей процес відіграє ключову роль у відкритті густої рослинності для будь-якої тварини чи рослини, які чекають на цю чудову можливість.