Не зважаючи на складні погодні умови, наприкінці грудня 2021 року в Україні відбулися зимові наукові обліки кучерявого пелікана, які пройшли синхронно з подібними обліками у інших країнах Східної Європи. Результати цього року дають надію: на зимівлю в дельті Дунаю в Україні залишилося в три з половиною рази більше пеліканів, ніж торік.
Протягом передостаннього тижня минулого року співробітники Дунайського біосферного заповідника (ДБЗ) орнітолог Максим Яковлєв та зоолог Олександр Гайдаш відвідали дельту Дунаю у пошуках кучерявих пеліканів. В Україні обліки відбулися в рамках проекту «Шлях життя пелікана», що реалізується в нашій країні організацією Rewilding Ukraine спільно з ДБЗ. Використовуючи машину, човен, оглядаючи віддалені ділянки пішки або за допомогою дрону, вчені обстежили Кілійську частину дельти Дунаю, включаючи Стенцівсько-Жебриянівські плавні, водосховище Сасик, а також Придунайські озера – Китай, Ялпуг, Катлабух, Кагул, Кугурлуй, Лунг. Через сильний мороз деякі канали (єрики) вкрилися кригою, яку доводилося ламати, щоб дістатися човном місця призначення.
Загалом на всій території вчені нарахували 119 кучерявих пеліканів, з яких найбільше птахів було відмічено на озері Кагул, де вони харчувалися разом з великими бакланами та мартинами на воді. Також групи з більше ніж десяти особин спостерігалися на гирлі Бистрому, у Стенцівсько-Жебриянівських плавнях та на Курильських мілинах. Нагадаємо, минулого року у той же період на цих же територіях було нараховано 33 представника цього рідкісного виду, що охороняється Червоною книгою та міжнародними документами. Окрім дельти Дунаю в осінній період скупчення кучерявого пелікана спостерігаються й на Тузлівській групі лиманів, які приваблюють птахів мілководними ділянками з великою кількістю риби, зокрема карася.
«В цілому за останні 15 років спостерігається позитивна динаміка чисельності популяції виду, але кількість птахів, що ми бачимо впродовж зимових обліків, значною мірою залежить від кліматичних умов. Наприклад, 2 роки тому теплої зими ми нарахували одночасно в одній точці 155 особин кучерявого пелікана. Це взагалі найбільше скупчення виду, яке я колись бачив. Плавні дельти Дунаю та Придунайських озер дуже мозаїчні, тож може бути певний недооблік, особливо коли птахи харчуються в очереті чи сидять на сплавинах, крім того деякі птахи в пошуках їжі перелітають й до румунської дельти. Але все одно ми раді відмітити цього року збільшення пеліканів у нашій частині дельти у більш ніж три з половиною рази», – розповідає Максим Яковлєв, орнітолог ДБЗ.
Синхронні обліки кучерявого пелікана пройшли також в Греції, Болгарії, Румунії, Албанії та Монтенегро. Вченим важливо дізнатися про чисельність птахів в регіоні в цілому, а також на окремих територіях, відмітити, які місця вони обирають для харчування, відпочинку чи гніздування. Це дозволить покращити заходи зі збереження виду в довгостроковій перспективі.
«Минулого року у приморській частині дельти Дунаю були побудовані дві платформи для гніздування кучерявих пеліканів, цього року планується встановити подібні платформи й у інших локаціях регіону. На платформах ми розмістимо штучних пеліканів, щоб привернути увагу справжніх птахів. Сподіваємося, це дозволить створити більш сприятливі умови для їх розмноження та сформувати гніздові колонії виду в нашій країні. Ми будемо спостерігати за платформами та за кілька місяців розкажемо, чи вдалося привабити на них пеліканів. В інших країнах, наприклад, в Болгарії, птахи залюбки будують на них свої гнізда», – додає Михайло Нестеренко, виконавчий директор Rewilding Ukraine.
Проект “Шлях життя пелікана” (LIFE18 NAT/NL/000716), який допомагає зберегти та відновити популяцію кучерявого пелікана у Чорноморському регіоні та Середземномор’ї, робить акцент не тільки на дослідженнях виду та практичних заходах з його збереження. Ми також розуміємо важливість популяризації знань про цього величного птаха, що є символом мережі здорових водно-болотних угідь. Проект координується Rewilding Europe, реалізується за фінансової підтримки Програми LIFE Європейського союзу та Фонду Arcadia.
