У нічному небі над Дунаєм знову лунає голос найбільшої сови Європи — пугача. Ще чотири молоді птахи, два самці та дві самиці, вирушили у свою першу подорож дикою природою в межах програми Rewilding Ukraine з відновлення цього знакового виду в дельті Дунаю.
Це черговий крок у створенні життєздатного локального угруповання пугача (Bubo bubo) в регіоні, де цей птах майже зник у ХХ столітті. Загалом у межах програми вже випущено п’ятнадцять особин, і робота триває — попереду нові випуски та постійний моніторинг птахів у природі.
Шлях у дику природу
Усі четверо нових мешканців дельти народилися в зоопарку «Лімпопо» на Львівщині. Після народження птахи пройшли кілька етапів підготовки до самостійного життя, останній з яких проходив в Одеському зоопарку. Тут птахи вчилися літати та самостійно полювати.
Перед самим випуском пугачів перевезли до адаптаційного вольєра, який знаходиться поруч з комплексом зеленого туризму “Пелікан” у Вилковому, у серці української частини дельти Дунаю. Тут вони провели близько двох тижнів, звикаючи до шуму вітру, запахів очерету та нічних звуків дикої природи — світу, який відтепер стане їхнім домом.
Двоє птахів отримали GPS-трекери, що дозволить дослідникам Rewilding Ukraine спостерігати за їх поведінкою та маршрутами переміщень. Дані попередніх років спостережень показали, що випущені молоді пугачі активно освоюють всю територію Українського Придунав’я, проте, згодом, все ж повертаються в дельту Дунаю, де знаходять прихисток і достатньо харчових ресурсів навіть в зимовий період.
Відновлення дикого та здорового ландшафту
Пугачі — вищі хижаки, і їх повернення має важливе значення для здоров’я екосистеми дельти. Вони контролюють популяції гризунів, зокрема щурів, які можуть шкодити гніздам інших видів птахів. Там, де повертається пугач, природні процеси знову беруть гору.
Ці сови мають також культурне значення — їх образи живуть у народних казках, легендах і піснях. Їх присутність у дельті не лише зміцнює природу, а й може привабити більше туристів, підтримуючи місцеві громади, які є частиною цього унікального ландшафту.
Символ стійкості
Попри війну, зусилля з ревайлдингу в дельті Дунаю не зупиняються. Кожен випуск пугачів — це символ стійкості та надії, доказ того, що природа в Україні продовжує відновлюватися, навіть у найскладніші часи.
Колись пугачі мали в Україні стійкі популяції, але через їх винищення, зростаючу урбанізацію та втрату середовищ існування чисельність цих птахів різко скоротилася. Сьогодні завдяки підтримці партнерів — Дунайського біосферного заповідника, Rewilding Europe та зоопарку Лімпопо — вони повертаються туди, де їх голоси знову звучатимуть вільно.
Моніторинг і надія на майбутнє
“Протягом всього періоду реалізації ініціативи з відновлення чисельності пугача в Українському Придунав’ї ми ретельно спостерігаємо за випущеними птахами, як безпосередньо за допомогою GPS-трекерів, так і використовуючи методи класичної орнітології та дані опитувань місцевих мешканців, а за можливості намагаємося отримати і супутні дані, наприклад оцінюємо раціон птахів за складом їх пелеток. Наші спостереження, а також опитувальні дані дозволяють говорити про те, що частина птахів не тільки залишається в дельті Дунаю, а й відчуває себе тут комфортно, це стосується як української так і румунської частин білатерального біосферного резервату ЮНЕСКО, яким є Дунайський заповідник. Ми сподіваємося, що завдяки нашим зусиллям невдовзі нам вдасться встановити факт розмноження цього виду в Придунайському регіоні і ознаки зростання популяції пугача”
Олександр Гайдаш
Науковий співробітник Дунайського біосферного заповідника та експерт Rewilding Ukraine
Сучасний стан популяції пугача
Пугач палеарктичний (Bubo bubo) — найбільша сова Європи та один із ключових хижаків у природних екосистемах. Хоча глобально вид не перебуває під критичною загрозою (IUCN – Least Concern), його локальні популяції в багатьох країнах скорочуються. У Східній Європі, зокрема в Україні, популяції стабільні лише у заповідних зонах, а на Поліссі та Донбасі їх чисельність обмежена. У Центральній Європі (Німеччина, Польща, Чехія) пугачі зустрічаються рідко, а в Скандинавії — у невеликих ізольованих групах. Південна Європа (Іспанія, Італія, Балкани) характеризується переважно стабільними, але ізольованими популяціями.
Основні загрози для пугачів: турбування на гніздах, переслідування людьми, використання пестицидів, втрата природних укриттів та зіткнення з лініями електропередач. Саме тому програми відновлення чисельності та ревайлдингу відіграють важливу роль у сталому існування популяцій цього виду в природі. Повернення пугачів допомагає зміцнити коло життя, відновити природну рівновагу та підтримати місцеві екосистеми. Цікаво, що пугачі можуть жити до 60 років у природі, розмах крил цих птахів сягає 1,8 метра, а нічне полювання робить їх ефективними контролерами чисельності гризунів та інших дрібних тварин.
Кожен випуск — це нова історія про повернення дикого життя. Коли пугачі розкривають свої широкі крила над Дунаєм, дика природа робить ще один крок до відновлення.
Дякуємо Rewilding Europe та The Endangered Landscapes & Seascapes Programme всім партнерам за те. що допомогли здійснити цей випуск!
