Семінар об’єднав представників державних установ, науковців, громадських організацій, міжнародних партнерів та експертів із країн Східного партнерства
7 листопада 2025 року відбувся онлайн-семінар «Смарагдова мережа в Україні: розробка планів управління та оцінка військового й антропогенного впливу», який об’єднав представників державних установ, науковців, громадських організацій, міжнародних партнерів та експертів із країн Східного партнерства. Захід проведено в межах підкомпонента 4.1 програми EU4Environment: «Підтримка захисту біорізноманіття та природних екосистем (Смарагдова мережа)», діяльність якої координується Світовим банком.
Семінар був присвячений питанням розробки планів управління територіями Смарагдової мережі, оцінці впливу військових і антропогенних чинників на ці території, а також практичним аспектам моніторингу стану видів і оселищ. Метою заходу було підвищення обізнаності фахівців щодо вимог Бернської конвенції, представлення методичних рекомендацій та обговорення шляхів збереження біорізноманіття в умовах війни й під час відновлення.
Вступні слова виголосили Роман Романік, заступник директора департаменту природоохоронних територій та біорізноманіття – начальник відділу організації діяльності та координації установ природно-заповідного фонду та Стефанос Курупіс, координатор проєкту, Particip GmbH.
У першій частині заходу Олеся Петрович, координатор команди експертів проєкту (Particip GmbH), представила вимоги та рекомендації Бернської конвенції щодо управління територіями Смарагдової мережі, природоохоронних цілей, заходів моніторингу та повідомлення про зміну екологічного характеру територій.
Далі Віктор Демченко, експерт проєкту з менеджменту, заступник директора з наукової роботи Інституту морської біології НАН України, презентував методичні рекомендації щодо підготовки планів управління територіями Смарагдової мережі, після чого відбулося обговорення серед учасників.
Другу частину семінару відкрила доповідь експертів «Обсерваторії конфліктів та навколишнього середовища» (Conflict and Environment Observatory, CEOBS) — Дага Уїра, Оена Дарбішира, Анни Маккін, Ірини Бабаніної та Лінаса Сволкінаса, які представили методичні рекомендації щодо оцінки воєнного впливу на території Смарагдової мережі.
Про особливості картування оселищ розповіла Анна Куземко, старший науковий співробітник Інституту ботаніки ім. М.Г. Холодного та представниця ГО «Українська природоохоронна група». Про можливості використання геоінформаційних систем і технологій дистанційного зондування землі у плануванні та оцінці стану територій доповіла Наталя Брусенцова, начальник науково-дослідного відділу Національного природного парку «Куяльницький».
У другій половині дня Аурель Лозан, координатор діяльності програми EU4Environment у Молдові (Світовий банк), представив методичні підходи та досвід розробки і впровадження планів управління територіями Смарагдової мережі в Республіці Молдова.
Наступна сесія була присвячена облікам флори і фауни різних таксономічних груп та оцінці стану популяцій. Про стан рослин розповів Віктор Шаповал, експерт проєкту, директор Біосферного заповідника «Асканія-Нова» НААН України; про ссавців — Михайло Русін, старший науковий співробітник Інституту зоології ім. І. І. Шмальгаузена НАН України; про птахів — Олександр Бронсков, начальник науково-дослідного відділу Національного природного парку «Меотида»; а про риб — Віктор Демченко, експерт з менеджменту, Інститут морської біології НАН України.
У своїй доповіді Віктор Шаповал також висвітлив питання визначення природоохоронних цілей, організації моніторингу стану видів і оселищ та оцінки впливу чинників. Під час заключної сесії Олег Дьяков, технічний радник проєкту та виконавчий директор ГО «Рівайлдінг Україна», розповів про роботу зі стейкхолдерами, механізми адаптивного менеджменту, корегування природоохоронних заходів, а також про етапи схвалення та перегляду планів управління територіями Смарагдової мережі. Він наголосив, що «Смарагдовий об’єкт — це спільне надбання, спільні можливості, але й спільна відповідальність. Без узгоджених дій — деградація, конфлікти, втрата цінностей. Участь громади — це вплив на рішення, доступ до ресурсів і формування довіри».
Одним із практичних прикладів обговорення став Тарутинський степ, який стане основою для створення Національного природного парку «Буджацькі степи». У цьому регіоні здійснюється відновлення степових ділянок, реінтродукція степових видів, зокрема куланів і бабаків, а також активне залучення місцевого населення до спостереження за тваринами, участі у запобіганні пожежам і спільному управлінні територією.
Семінар засвідчив високий рівень зацікавленості українських і міжнародних експертів у питаннях збереження біорізноманіття, обміну досвідом і впровадженні європейських стандартів управління природоохоронними територіями. Організатори подякували всім учасникам за активність, змістовні виступи та внесок у формування спільного бачення розвитку Смарагдової мережі в Україні.