Наприкінці грудня орнітолог Максим Яковлєв та зоолог Олександр Гайдаш традиційно вирушили на обліки пелікана кучерявого в українську частину дельти Дунаю. Через війну доступ на деякі території був обмежений чи взагалі закритий, але вченим вдалося провести дослідження на багатьох великих водоймах дельти.
«Війна накладає багато обмежень та несе багато змін для всіх, навіть у регіонах, віддалених від лінії зіткнення з ворогом. Ракети досягають будь-якого куточка України, також багато прикордонних територій через військовий стан закриті для відвідування, в тому числі й для науковців. Дельта Дунаю поділена між трьома країнами, тож, наприклад, доступ до зовнішньої дельти, найбагатшої на життя, наразі неможливий. Це дуже прикро, адже пелікани полюбляють цей спокійний район у зоні суворої охорони Дунайського біосферного заповідника, але цьогоріч ми не змогли провести там обліки», – розповідає Максим Яковлєв.
Тим не менш, науковці обстежили оз. Сасик, Стенцівсько-Жебриянівськи плавні, Придунайські озера: Китай, Ялпуг, Катлабух, Кагул, Кугурлуй, Лунг. Особлива увага була приділена територіям, де в минулі роки кучеряві пелікани були відмічені на зимівлі. Огляд відкритих територій і акваторій проводився за допомогою біноклів та телескопу. Ще одне обмеження, спричинене війною, – неможливість застосування дронів для проведення досліджень. Але погода сприяла вченим: опадів не було, вночі трохи підморожувало, хоча озера не були вкриті кригою. Дороги були добре проїзні, що дозволило провести обліки на всіх доступних водоймах.
«Ми продовжуємо обліки птахів навіть у цей буремний час, адже це робота, що має бути неперервною. Історія цих досліджень у регіоні нараховує десятки років. Як не складно, але ми намагаємося не мати прогалин у даних. Крім того, це гіркий, але унікальний досвід того, як природа реагує на зміни, що відбуваються під час війни», – додає Олександр Гайдаш.
Закономірно, що за всіх обставин вчені зафіксували набагато менше кучерявих пеліканів, ніж у попередні роки. Лише в пониззі оз. Ялпуг та оз. Кугурлуй їм зустрілися кілька груп пеліканів, загальною кількістю 21 птах. Для порівняння, минулого року у цей же період у дельті було нараховано 119 представників виду, а іноді в теплі зими у зовнішній дельті можна було побачити величезні скупчення з понад 150 кучерявих пеліканів.
«Окрім того, 2022 рік був дуже маловодним. Деякі території, на яких в минулі роки зустрічалися пелікани, майже повністю пересохли, як-от озеро Лунг. Інші лише почали обводнюватися після тривалого періоду посухи. Це природні процеси, але все ж таки на цих територіях ми не побачили пеліканів, які зазвичай харчуються тут», – розповідає Максим Яковлєв.
Незабаром розпочнеться сезон розмноження кучерявого пелікана і вчені сподіваються, що більше птахів завітає в українську частину дельти. У минулі роки у зовнішній дельті та на одному з Придунайських озер були покращені умови для гніздування цих величних птахів: побудовані платформи, на яких птахи можуть розміщувати свої гнізда. Вони оточені водою, тож хижаки не можуть дістатися яєць та пташенят, що робить платформи привабливим місцем для гніздування. Платформи замінюють птахам природні острівці, яких колись було вдосталь, але через масштабне знищення заплав по всій Європі їх майже не залишилося. Тож поки природоохоронці працюють над відновленням заплав, пелікани знаходять тимчасовий прихисток на гніздових платформах.
Синхронні обліки кучерявого пелікана пройшли також в Греції, Болгарії, Румунії, Албанії та Монтенегро. Вченим важливо дізнатися про чисельність птахів в регіоні в цілому, а також на окремих територіях, відмітити, які місця вони обирають для харчування, відпочинку чи гніздування. Це дозволить покращити планування природоохоронних заходів, щоб повернути цього величного птаха до наших ландшафтів. Обліки відбулися в рамках ініціативи «Шлях життя пелікана», за фінансової підтримки Програми LIFE та фонду Аркадія. В Україні проєкт реалізується організацією Rewilding Ukraine спільно з Дунайським біосферним заповідником.