Сьогодні, у Всесвітній день обізнаності про падальників, орнітолог Михайло Нестеренко (виконавчий директор Rewilding Ukraine) розповість про цих загадкових птахів: чому вони важливі в природі, чи є вони у нас в регіоні, чому їх стає все менше та багато іншого.
Михайле, у нас із пересічних людей мало хто знає про падальників, найчастіше з мультфільмів чи стрічок, де частіше грифи є негативними персонажами чи атрибутом смерті та розкладання. Розкажіть трохи більше про цих птахів
Падальники – це зазвичай великі птахи, які живляться мертвими тваринами. Можливо тому вони мають у народі такий негативний образ. До них відносяться грифи, сипи, стерв’ятник, кондори та інші види. Вони самі не полюють, а підбирають залишки за хижаками чи харчуються тваринами, які загинули через хворобу, слабкість чи з інших причин. Тобто вони, по суті, є санітарами природних систем. Падальники дуже потрібні природі, тому що очищують її від мертвого, зайвого, а також перешкоджають розповсюдженню хвороб, таких як сказ, сибірська виразка, холера свиней та інші. Цікаво, що шлунок падальників може нейтралізувати збудників цих хвороб, які вражають хижаків та інших тварин, що харчуються падаллю.
Все у їхньому організмі підлаштовано під такий спосіб життя та харчування. Їжу вони знаходять не часто, не кожного дня. А коли знаходять, з’їдають по максимуму та досить довгий час перетравлюють її. Тільки великі птахи можуть дозволити собі харчуватися зрідка і виживати, не кажучи вже про політ. Зазвичай птахам потрібно дуже часто споживати їжу, адже політ є дуже енерговитратною справою. Запасів же енергії у птахів не дуже багато, тому що для польоту з іншого боку потрібна невелика вага, яка досягається всіма можливими засобами, у тому числі порожніми кістками, частими випорожненнями шлунку, тощо. Якщо ви колись тримали в руках невелику пташку, ви помітили, яка вона легенька, майже нічого не важить. Падальники же за рахунок великого розміру та ваги можуть обходитися без їжі досить довго, деякі кондори аж до 70 днів! До того ж падальники мають ширяючий політ, тобто не машуть крилами. Натомість вони розкривають крила і злітають у потоках теплого повітря.
Чи можна у нас побачити цих птахів? Адже за такими величезними птахами, що ширяють у височині, було б дуже цікаво спостерігати
Загалом цих птахів розділяють на падальників нового та старого світу. Останні населяють Азію, Африку та Європу. В Румунії в Карпатських горах можна зустріти білоголового сипа, чорного грифа, стерв’ятника, залітають вони й на інші території. Згадується, що колись грифи населяли пагорби Добруджі в Румунії. Десь півтора століття тому деякі люди заробляли на життя тим, що збирали яйця різних птахів та продавали їх багатим людям, що цікавилися природою. В той час було дуже модно збирати колекції яєць. Є літературні свідчення, що збирачі яєць розорили майже всі гнізда чорних грифів у Добруджі.
Загалом ці птахи полюбляють скалисті гори, пагорби та височини, де можна побудувати гнізда, до яких важко дістатися хижакам. В Україні сип та чорний гриф мешкають у Кримських горах. Також грифів бачили й у інших регіонах країни, що відображено у географічних назвах. Наприклад, назва озера та селища Картал в дельті Дунаю перекладається з турецької як «чорний гриф». Але за останнє століття чисельність грифів катастрофічно скоротилася, ці птахи в природі Європи майже зникли.
Чому ж зараз цих птахів так мало? Що стало причиною їх занепаду?
Головна причина – у природі зменшилася кількість тварин, особливо великих травоїдних, на рештках яких харчуються падальники. До того ж, різко скоротилася й чисельність хижаків, які першими полюють на здобич. Всі, мабуть, бачили фільми про Африку, де лев вбиває антилопу і живиться її м’ясом, а коли він залишає кістки (чи каркас) тварини, прилітають грифи. Харчовий ланцюг, на останньому кінці якого знаходиться гриф, розірвався. Тому ці птахи майже зникли.
Зараз до списку загроз для цих вразливих велетнів додаються нові, такі як зіткнення з високовольтними лініями електропередач, що є небезпечними для всіх великих та маломаневрених птахів. Поширеною загрозою для більшості тварин, і падальники не є виключенням, можна назвати знищення місць мешкання. Також, вони часто стають жертвами навмисного чи ненавмисного отруєння. Трапляється, що фермери підкидають у природу отруєні каркаси, щоб здихатися вовка чи ведмедя, які забирають їхню худобу. Але більше інших страждають саме падальники. Вони є дуже розумними птахами, наприклад бородань навчився розбивати кістки тварин, скидаючи їх з великої висоти чи жбурляючи на них каміння, щоб дістати кістковий мозок. Але проти людини вони безпорадні. До того ж, ці птахи є досить легкими об’єктами полювання, адже великі та погано маневрують.
Чи можна змінити ситуацію і відновити чисельність падальників в Європі?
Зараз реалізуються проекти та вживаються заходи, спрямовані на відновлення популяцій грифів в природі. В наших ревайлдинг ландшафтах в Родопських горах в Болгарії та Долині Коа в Португалії колеги намагаються збільшити чисельність великих травоїдних тварин у природі, таких як лань та благородний олень, щоб відновити харчові ланцюги. Для цього також створені «прикормкові станції», де для падальників спеціально залишають каркаси тварин.
В Родопських горах були побудовані штучні гнізда, щоб полегшити розмноження грифів. Ведеться роз’яснювальна робота з місцевими громадами для протидії отруєння і навмисного винищення цих птахів.
Інколи доводиться повертати падальників на території, де вони колись мешкали, випускаючи птахів із зоопарків чи розплідних центрів. Наприклад, в Румунії є проект із реінтродукції чорного грифа. Природоохоронці чипляють передавачі на деяких випущених птахів, і нещодавно один з них залітав до нас в Україну, деякий час перебував в околицях озера Картал, а потім повернувся назад на територію Румунії.
В деяких країнах південної Європи законодавство передбачає, що фермери мають звозити туші загиблих тварин на спеціальні бетоновані площадки, де вони стануть поживою для грифів. Але в більшості країн фермерів зобов’язують утилізувати мертву худобу, забираючи її з природи, тож падальникам там нема чим поживитися.
Чи є у вас плани повернути грифів до регіону дельти Дунаю?
Про це ще дуже рано говорити. Спочатку необхідно створити умови для них: відновити харчові ланцюги, повернути диких травоїдних тварин у наш регіон, повернути природних хижаків. Ми працюємо над поверненням до регіону дельти Дунаю диких коней, водяних буйволів, куланів, ланей та інших травоїдних тварин. Також реалізується програма реінтродукції пугача. Інші хижаки, такі як вовк та золотий шакал, повертаються самостійно. Але до моменту, коли будуть створені сприятливі умови для грифів, на жаль, ще далеченько.
Сьогодні, у Всесвітній день обізнаності про падальників, приємно відмітити, що багаторічні зусилля природоохоронців все ж таки сприяють поступовому відновленню чисельності падальників у природі. Тож можливо колись знову можна буде побачити грифів ширяючими в небі над Дунаєм.
