3 жовтня 2025 року в онлайн-форматі відбувся семінар з розвитку потенціалу «Смарагдова мережа в Україні – від визначення до ефективного управління». Захід зібрав понад 100 учасників, серед яких – представники органів влади, наукової спільноти, громадських організацій та міжнародних партнерів.
Семінар організовано Світовим банком у співпраці з міжнародною консалтинговою компанією Particip та громадською організацією Рівайлдінг Україна в рамках підкомпоненту 4.1 програми EU4Environment: підтримка захисту біорізноманіття та природних екосистем.
Основною метою заходу було підвищення обізнаності щодо зобов’язань України за Бернською конвенцією, а також обговорення підходів до ефективного управління територіями Смарагдової мережі, збереження видів флори та фауни і природних оселищ.
Участь у заході взяли представники Міністерства економіки, Державного агентства лісових ресурсів, Державного агентства водних ресурсів, Державного агентства рибного господарства, Державної екологічної інспекції, Світового банку, Представництва Європейського Союзу в Україні, а також фахівці установ природно-заповідного фонду (ПЗФ), наукових інститутів, освітніх закладів, екологічних НУО та інших зацікавлених сторін.
Смарагдова мережа в Україні: масштаби та виклики
На початок 2025 року до Смарагдової мережі включені повністю або частково території 55 національних природних парків, 5 біосферних заповідників, 19 природних заповідників, понад 50 регіональних ландшафтних парків, а також тисячі заказників та інших об’єктів ПЗФ різних категорій. Загалом ці території охоплюють близько 50% площі Смарагдової мережі в Україні.
Приклад впровадження – досвід Національного природного парку «Пирятинський»
Окрему увагу під час семінару було приділено практичному досвіду НПП «Пирятинський», який став одним із модельних об’єктів з розробки плану управління територією Смарагдової мережі. Про цей процес розповів Анатолій Подобайло, доцент Київського національного університету імені Тараса Шевченка.
План управління було створено в рамках проєкту APENA, за участі міжнародних експертів. У ході польової фази, що тривала два сезони, дослідники виділили понад 800 полігонів з різними типами рослинності, провели детальне картування та інвентаризацію, яка стала основою для 5-го тому Літопису природи парку. Далі документ було обговорено із науково-технічною радою парку, місцевою владою та зацікавленими сторонами.
На практиці менеджмент-план виявився ефективним інструментом. Наприклад, під час звернення господарюючого суб’єкта щодо викошування у заплаві, завдяки наявності інтерактивної карти та додатків до плану управління, парк швидко надав обґрунтовану відповідь і рекомендації. До моніторингу також залучаються студенти-практиканти, які беруть участь у дослідженнях та підготовці висновків для землекористувачів.
Законодавчі прогалини та виклики
Проте, як показав приклад полігонів 487 і 504, у деяких випадках охороні територій Смарагдової мережі перешкоджають відсутність спеціального закону та прогалини у правовому регулюванні. Один із полігонів, що був частково переораний після передачі землі в оренду, наразі підлягає тривалому судовому процесу. В іншому випадку — смарагдові луки були розорані через те, що ділянка не входила до меж ПЗФ, і не мала належного правового захисту.
Ці приклади ще раз підтверджують нагальну потребу в розробці та ухваленні національного законодавства, яке забезпечить ефективний захист територій Смарагдової мережі.
Серед інших тем, що розглядалися під час семінару: зобов’язання України за Бернською конвенцією; оцінка воєнного впливу на об’єкти Смарагдової мережі; досвід управління в інших країнах, зокрема в Молдові; ревайлдинг як інструмент відновлення біорізноманіття.
Дуже дякуємо спікерам семінару:
- Ігор Зубович, Заступник Міністра економіки, довкілля та сільського господарства України;
- Жослен Корне, Представництво Європейського Союзу в Україні;
- Оксана Коваленко, координаторка програми EU4Environment, Світовий банк;
- Віктор Демченко, Інститут морської біології НАН України;
- Олеся Петрович, Particip;
- Ірина Бабаніна, CEOBS;
- Олена Кравченко та Соломія Баран, МБО «Екологія-Право-Людина»;
- Олексій Василюк та Анастасія Драпалюк, ГО «Українська природоохоронна група»;
- Анатолій Подобайло, Київський національний університет імені Тараса Шевченка;
- Аурель Лозан, Світовий банк, Молдова;
- Олег Дьяков, ГО «Рівайлдінг Україна».
Семінар став черговим кроком на шляху до зміцнення потенціалу України у сфері збереження біорізноманіття та інтеграції природоохоронних вимог до процесів планування і управління. У межах підкомпоненту 4.1 програми EU4Environment Світовий банк продовжить підтримку розвитку Смарагдової мережі в Україні до кінця 2026 року.